Які ж проблеми виникають на шляху до вирішення нових задач?
Неготовність певної частини освітян до інноваційної діяльності;
Неготовність певної частини освітян до інноваційної діяльності;
Відсутність систем мотивації інноваційної діяльності в системі освіти;
Недостатнє фінансування системи освіти.
Кризовий стан суспільства відбився і на системі освіти. Протиріччя в освіті й саме життя спонукають шукати більш ефективних способів навчання. Тому сьогодні ставиться завдання перебудувати навчально-виховний процес на засадах розвивальної педагогіки, спрямованої на раннє виявлення потенціалу дітей та їх найбільше розкриття з урахуванням вікових та психологічних особливостей.
Не тільки вчителі, які працюють в 2,5-х класах, увійшли в новий навчальний рік з новим Державним стандартом, усі освітяни відчули нагальну необхідність змінювати принципи й підходи до роботи.
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 5-х (читай: в усіх) класах одним з головних завдань ставлять навчити учнів застосовувати набуті знання для розв’язання проблем, що виникають у процесі навчання. Тому на перший план виходить діяльнісний підхід у навчанні з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках; розвиток уміння сприймати інформацію особистісно, інтерпретувати й оцінювати її залежно від власної картини світу, рівня розвитку.
Безперечно, окреслювати коло проблем легше, ніж працювати у напрямку їх усунення (теоретичного чи практичного спрямування). Тому важливо дотримуватися етапності, поступовості, уміти побачити те, що було спочатку. А в нашому випадку, навпаки, - чітко сформулювати кінцеву мету. Вона ж полягає у тому, щоб бачити учня (випускника), готового до життя в нових, досить непростих умовах.
А досягти цього можна лише навчивши його аналізувати абсолютно все, що відбувається навколо, виділяти з суцільного потоку інформації, котра, до того ж, постійно збільшується, синтезно-інтегральну суть, що визначає ядро, квінтесенцію загальнолюдських цінностей. Адже акцент нині істотно змістився від нагромадження нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки й досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики.
Сама наука сьогодні - загальнолюдський досвід розв’язання проблем, а не неприступна фортеця з фактів, понять, законів і теорій. А вивчення "основ наук" стає засобом розвитку готовності вирішувати життєві проблеми з використанням принципів наукового мислення, і застосування умінь і навичок відбувається в життєвих (або наближених до життєвих) ситуаціях.
Таким чином, основним результатом навчання стає осмислений досвід діяльності, життєвий контекст і формування життєвого досвіду, який уводиться в межі навчального процесу як його значущий елемент. У результаті нагромаджується і осмислюється досвід розв’язання життєвих завдань, оцінюється здатність застосовувати нагромаджений багаж дидактичних одиниць у різних ситуацій. І саме школа і вчитель покликані готувати молоду людину до вирішення життєвих проблем, покладаючись на свою самостійність.
Надзвичайні можливості надання інформації на комп'ютері дозволяють змінити та безмежно збагатити зміст освіти: виконання будь-якого завдання за допомогою комп'ютера створює умови для підвищення інтенсивності уроку; використання варіативного матеріалу та різних режимів роботи сприяє індивідуалізації навчання. Таким чином, інформаційні технології в сукупності з правильно підібраними технологіями навчання створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації, індивідуалізації навчання та умови для формування ключових навчальних компетентностейшляхомапідвищенняпінтересупдоавивченняохімії. Гнучкість й адаптивність елементів дистанційного навчання полягає в тому, що школярі мають швидку форму спілкування з учителем, іншими учнями, працюють у вільний для себе час, у зручному місці і режимі. Сучасне спілкування усе частіше стає віртуальним. Школярі активно користуються мобільними телефонами, електронною поштою, чатами і форумами задля комунікації. Важливо навчити учня за короткий час отримувати, освоювати, перетворювати і використовувати в житті величезну кількість інформації. Тому можливості, надані Інтернетом і дистанційним спілкуванням, можуть бути основою формування нової інтеркультурної освіти. Дистанційна форма спілкування допомагає і вчителеві у вирішенні різних практичних завдань засобами сучасних інформаційно-комунікаційнихптехнологійаІКТ).
Саме ІКТ дозволяють організувати таку взаємодію вчителя і учнів, що мотивує і стимулює на творчу, експериментальну, дистанційну навчальну діяльність.
Сучасна дослідниця І. Костікова вважає, що необхідно чітко розмежовувати терміни "дистанційне навчання" як процес, безпосередньо пов'язаний із технологіями навчання, і термін "дистанційна освіта" як процес і одночасно результат. Слід пам’ятати про некоректність використання терміна "дистанційна освіта", якщо ми говоримо про результат. До того ж, згідно з сучасним вітчизняним законодавством, в країні ще не існує дистанційної освіти, а є лише деякі елементи дистанційного навчання. Дистанційні технології розглядаються як "інформаційні технології навчання, що інтегрують аудіовізуальну інформацію будь-яких форм (текст, графіка, анімація й ін.), вони реалізують інтерактивний діалог користувача із системою і розмаїтість форм самостійної діяльності з обробки інформації", – наголошує дослідник дистанційного навчання В. Угольков.
Для впровадження дистанційного навчання в Україні створена законодавча та нормативна база. Так, у 1993 р. було затверджено указ Президента "Про державну політику інформатизації України". На базі різних навчальних закладів створюються лабораторії для впровадження дистанційного навчання. З метою підключення користувачів телекомунікаційною мережею закладів освіти та науки України з координаційним "Центром Європейської інтеграції" була створена Українська науково-освітня мережа (УРАН). Активність існуючих центрів дистанційного навчання зросла після прийняття у 2000 р. наказу Міністра освіти та науки України "Про створення Українського центру дистанційної освіти".
З метою забезпечення системи дистанційного навчання, удосконалення структури в системі дистанційного навчання школярів шляхом розширення мереж і навчальних центрів, забезпечення контролю якості в системі дистанційного навчання за рахунок впровадження в практику експертизи навчальних курсів і технологій дистанційного навчання, розвитку дистанційної форми навчання в системі середньої освіти було прийнято постанову кабінету міністрів України "Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004–2006рр."
Основами організації дистанційного навчання школярів можна вважати:
- відкритість та індивідуальний підхід у процесі організації навчання;
закріплення за школярем персонального вчителя-тьютора, який поєднує в собі якості вчителя, консультанта й керівника і спілкується за допомогою різних інформаційно-комунікаційних засобів (чатів, форумів, Інтернет-конференцій тощо);
Кризовий стан суспільства відбився і на системі освіти. Протиріччя в освіті й саме життя спонукають шукати більш ефективних способів навчання. Тому сьогодні ставиться завдання перебудувати навчально-виховний процес на засадах розвивальної педагогіки, спрямованої на раннє виявлення потенціалу дітей та їх найбільше розкриття з урахуванням вікових та психологічних особливостей.
Не тільки вчителі, які працюють в 2,5-х класах, увійшли в новий навчальний рік з новим Державним стандартом, усі освітяни відчули нагальну необхідність змінювати принципи й підходи до роботи.
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 5-х (читай: в усіх) класах одним з головних завдань ставлять навчити учнів застосовувати набуті знання для розв’язання проблем, що виникають у процесі навчання. Тому на перший план виходить діяльнісний підхід у навчанні з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках; розвиток уміння сприймати інформацію особистісно, інтерпретувати й оцінювати її залежно від власної картини світу, рівня розвитку.
Безперечно, окреслювати коло проблем легше, ніж працювати у напрямку їх усунення (теоретичного чи практичного спрямування). Тому важливо дотримуватися етапності, поступовості, уміти побачити те, що було спочатку. А в нашому випадку, навпаки, - чітко сформулювати кінцеву мету. Вона ж полягає у тому, щоб бачити учня (випускника), готового до життя в нових, досить непростих умовах.
А досягти цього можна лише навчивши його аналізувати абсолютно все, що відбувається навколо, виділяти з суцільного потоку інформації, котра, до того ж, постійно збільшується, синтезно-інтегральну суть, що визначає ядро, квінтесенцію загальнолюдських цінностей. Адже акцент нині істотно змістився від нагромадження нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки й досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики.
Сама наука сьогодні - загальнолюдський досвід розв’язання проблем, а не неприступна фортеця з фактів, понять, законів і теорій. А вивчення "основ наук" стає засобом розвитку готовності вирішувати життєві проблеми з використанням принципів наукового мислення, і застосування умінь і навичок відбувається в життєвих (або наближених до життєвих) ситуаціях.
Таким чином, основним результатом навчання стає осмислений досвід діяльності, життєвий контекст і формування життєвого досвіду, який уводиться в межі навчального процесу як його значущий елемент. У результаті нагромаджується і осмислюється досвід розв’язання життєвих завдань, оцінюється здатність застосовувати нагромаджений багаж дидактичних одиниць у різних ситуацій. І саме школа і вчитель покликані готувати молоду людину до вирішення життєвих проблем, покладаючись на свою самостійність.
Надзвичайні можливості надання інформації на комп'ютері дозволяють змінити та безмежно збагатити зміст освіти: виконання будь-якого завдання за допомогою комп'ютера створює умови для підвищення інтенсивності уроку; використання варіативного матеріалу та різних режимів роботи сприяє індивідуалізації навчання. Таким чином, інформаційні технології в сукупності з правильно підібраними технологіями навчання створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації, індивідуалізації навчання та умови для формування ключових навчальних компетентностейшляхомапідвищенняпінтересупдоавивченняохімії. Гнучкість й адаптивність елементів дистанційного навчання полягає в тому, що школярі мають швидку форму спілкування з учителем, іншими учнями, працюють у вільний для себе час, у зручному місці і режимі. Сучасне спілкування усе частіше стає віртуальним. Школярі активно користуються мобільними телефонами, електронною поштою, чатами і форумами задля комунікації. Важливо навчити учня за короткий час отримувати, освоювати, перетворювати і використовувати в житті величезну кількість інформації. Тому можливості, надані Інтернетом і дистанційним спілкуванням, можуть бути основою формування нової інтеркультурної освіти. Дистанційна форма спілкування допомагає і вчителеві у вирішенні різних практичних завдань засобами сучасних інформаційно-комунікаційнихптехнологійаІКТ).
Саме ІКТ дозволяють організувати таку взаємодію вчителя і учнів, що мотивує і стимулює на творчу, експериментальну, дистанційну навчальну діяльність.
Сучасна дослідниця І. Костікова вважає, що необхідно чітко розмежовувати терміни "дистанційне навчання" як процес, безпосередньо пов'язаний із технологіями навчання, і термін "дистанційна освіта" як процес і одночасно результат. Слід пам’ятати про некоректність використання терміна "дистанційна освіта", якщо ми говоримо про результат. До того ж, згідно з сучасним вітчизняним законодавством, в країні ще не існує дистанційної освіти, а є лише деякі елементи дистанційного навчання. Дистанційні технології розглядаються як "інформаційні технології навчання, що інтегрують аудіовізуальну інформацію будь-яких форм (текст, графіка, анімація й ін.), вони реалізують інтерактивний діалог користувача із системою і розмаїтість форм самостійної діяльності з обробки інформації", – наголошує дослідник дистанційного навчання В. Угольков.
Для впровадження дистанційного навчання в Україні створена законодавча та нормативна база. Так, у 1993 р. було затверджено указ Президента "Про державну політику інформатизації України". На базі різних навчальних закладів створюються лабораторії для впровадження дистанційного навчання. З метою підключення користувачів телекомунікаційною мережею закладів освіти та науки України з координаційним "Центром Європейської інтеграції" була створена Українська науково-освітня мережа (УРАН). Активність існуючих центрів дистанційного навчання зросла після прийняття у 2000 р. наказу Міністра освіти та науки України "Про створення Українського центру дистанційної освіти".
З метою забезпечення системи дистанційного навчання, удосконалення структури в системі дистанційного навчання школярів шляхом розширення мереж і навчальних центрів, забезпечення контролю якості в системі дистанційного навчання за рахунок впровадження в практику експертизи навчальних курсів і технологій дистанційного навчання, розвитку дистанційної форми навчання в системі середньої освіти було прийнято постанову кабінету міністрів України "Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004–2006рр."
Основами організації дистанційного навчання школярів можна вважати:
- відкритість та індивідуальний підхід у процесі організації навчання;
закріплення за школярем персонального вчителя-тьютора, який поєднує в собі якості вчителя, консультанта й керівника і спілкується за допомогою різних інформаційно-комунікаційних засобів (чатів, форумів, Інтернет-конференцій тощо);
створення сприятливих умов навчання кожного учня, який хоче опанувати хімію для оволодіння накопиченим міжнародним досвідом.
Вирішуючи проблему впровадження дистанційних елементів в ЗОШ, не можна забувати про традиційні інструменти роботи вчителя й учня: дошка, крейда, ручка, зошит. Але сьогодні ці традиційні інструменти з'являються в новій формі. Їх раціонально заміняють комп'ютерні засоби навчання, наприклад, інтерактивна SMART-дошка з мультимедійним проектором та відповідним програмним забезпеченням. Педагогічні можливості електронної дошки як засобу навчання за рядом показників набагато перевершують можливості традиційних засобів реалізації навчальногорпроцесу.
Найважливішими елементами дистанційного навчання для національної шкільної освіти можна вважати такі:
системність як комплекс програмно-методичних засобів;
Вирішуючи проблему впровадження дистанційних елементів в ЗОШ, не можна забувати про традиційні інструменти роботи вчителя й учня: дошка, крейда, ручка, зошит. Але сьогодні ці традиційні інструменти з'являються в новій формі. Їх раціонально заміняють комп'ютерні засоби навчання, наприклад, інтерактивна SMART-дошка з мультимедійним проектором та відповідним програмним забезпеченням. Педагогічні можливості електронної дошки як засобу навчання за рядом показників набагато перевершують можливості традиційних засобів реалізації навчальногорпроцесу.
Найважливішими елементами дистанційного навчання для національної шкільної освіти можна вважати такі:
системність як комплекс програмно-методичних засобів;
принципово нова дидактична якість програмно-методичного забезпечення засобами мультимедіа;
багатофункціональність;
адаптивність як опора на наявні навчально-методичні комплекси;
адаптивність як опора на наявні навчально-методичні комплекси;
апаратні і програмні засоби навчання та інструменти роботи вчителя й учня;
технологічна мобільність змісту (використання аудіо-, відеоматеріалів, телевізійних навчальних програм, Інтернету тощо).
Дослідниця О. Кіріленко підкреслює, що специфічними відмінностями дистанційного навчання можна вважати географічний і часовий поділ суб'єктів навчання, а центральною ланкою дистанційного навчання визначають засоби телекомунікації,що дозволяють:
- організовувати діалоговий обмін між учителем і учнем;
використовувати для доставки навчальний матеріал в електронному вигляді;
організовувати самостійне вивчення навчального матеріалу з хімії на відстані;
технологічна мобільність змісту (використання аудіо-, відеоматеріалів, телевізійних навчальних програм, Інтернету тощо).
Дослідниця О. Кіріленко підкреслює, що специфічними відмінностями дистанційного навчання можна вважати географічний і часовий поділ суб'єктів навчання, а центральною ланкою дистанційного навчання визначають засоби телекомунікації,що дозволяють:
- організовувати діалоговий обмін між учителем і учнем;
використовувати для доставки навчальний матеріал в електронному вигляді;
організовувати самостійне вивчення навчального матеріалу з хімії на відстані;
демократизувати використання освітніх ресурсів, забезпечуючи доступ до них незалежно від географічного положення;
індивідуалізувати навчання і забезпечувати досить ефективно, крім освітніх завдань, вирішення й інших, наприклад, пошук інформації, її обробку, узагальнення й аналіз, уміння орієнтуватися в незнайомій ситуаціїптапвдосконалюванняосвоїхрзнань.
Головним елементом у системі дистанційного навчання є його зміст і форма реалізації. Зміст – це розробка чітких і продуманих навчальних програм, підручників, посібників, системи самоперевірки, методичних розробок; щодо форми реалізації – вона ширша, ніж просте використання комп'ютерів та інших технічних засобів навчання. Хоча використання комп'ютера дозволяє зробити процес навчання мобільним, диференційованимртаріндивідуальним.
Учитель загальноосвітньої школи зобов'язаний навчити дітей учитися, зберегти і розвити їх пізнавальну потребу, забезпечити новітні дистанційні засоби навчання, необхідні для засвоєння хімії. Використання сучасної комп’ютерної техніки для дистанційної форми навчання достатньо виправдано, оскільки це сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу в пцілому.
Сучасний учень, який опановує елементи дистанційного навчання, вже уявляє собі неосяжні можливості в плані раціоналізації подальшої навчальної діяльності та стимулювання пізнавальних інтересів, а також перспективирзавтрашньогоаособистісногоаірпрофесійногоорозвитку.
Задача сучасної школи, виходячи зі стандартів сьогоднішнього покоління, – навчити школяра вчитися самостійно, тобто знати, як добувати знання самотужки, вміти використовувати їх у нестандартній ситуації. Саме тому впровадження в навчальний процес елементів дистанційного навчання є найважливішим етапом освітнього розвитку учнів ЗОШ.
Застосування елементів дистанційного навчання залежить від мети й завдань, поставлених у середньому навчальному закладі. Це може бути доповнення додаткових традиційних засобів навчання окремими елементами дистанційного навчання, до яких також можна віднести такі організаційні форми навчання як індивідуальну, групову, змішану роботу. Способи обміну інформацією передбачають роботу пошти, факсу, стаціонарного та мобільного телефонів, радіо й телебачення, системи телекомунікацій (комп'ютерні мережі). Доставка й отримання навчальної інформації дистанційно, як правило, частково може здійснюватися або електронною поштою (текстові матеріали, CD-диски, флеш-карти тощо.
Розширення можливостей учителя при застосуванні дистанційного навчання підсилює мотивацію навчання учнів. Використання мультимедійних навчальних програм з хімії підвищує ефективність різнорівневого навчання. За допомогою дистанційної форми навчання можна брати участь у міжнародних Інтернет-проектах, проводити шкільну дослідницьку діяльність, бути активними учасниками Інтернет-олімпіад, творчих конкурсів. Така форма сприяє використанню Інтернет-ресурсів, створенню власних мультимедійних презентацій, використанню інформаційно-комунікаційних технологій у позаурочний час.
індивідуалізувати навчання і забезпечувати досить ефективно, крім освітніх завдань, вирішення й інших, наприклад, пошук інформації, її обробку, узагальнення й аналіз, уміння орієнтуватися в незнайомій ситуаціїптапвдосконалюванняосвоїхрзнань.
Головним елементом у системі дистанційного навчання є його зміст і форма реалізації. Зміст – це розробка чітких і продуманих навчальних програм, підручників, посібників, системи самоперевірки, методичних розробок; щодо форми реалізації – вона ширша, ніж просте використання комп'ютерів та інших технічних засобів навчання. Хоча використання комп'ютера дозволяє зробити процес навчання мобільним, диференційованимртаріндивідуальним.
Учитель загальноосвітньої школи зобов'язаний навчити дітей учитися, зберегти і розвити їх пізнавальну потребу, забезпечити новітні дистанційні засоби навчання, необхідні для засвоєння хімії. Використання сучасної комп’ютерної техніки для дистанційної форми навчання достатньо виправдано, оскільки це сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу в пцілому.
Сучасний учень, який опановує елементи дистанційного навчання, вже уявляє собі неосяжні можливості в плані раціоналізації подальшої навчальної діяльності та стимулювання пізнавальних інтересів, а також перспективирзавтрашньогоаособистісногоаірпрофесійногоорозвитку.
Задача сучасної школи, виходячи зі стандартів сьогоднішнього покоління, – навчити школяра вчитися самостійно, тобто знати, як добувати знання самотужки, вміти використовувати їх у нестандартній ситуації. Саме тому впровадження в навчальний процес елементів дистанційного навчання є найважливішим етапом освітнього розвитку учнів ЗОШ.
Застосування елементів дистанційного навчання залежить від мети й завдань, поставлених у середньому навчальному закладі. Це може бути доповнення додаткових традиційних засобів навчання окремими елементами дистанційного навчання, до яких також можна віднести такі організаційні форми навчання як індивідуальну, групову, змішану роботу. Способи обміну інформацією передбачають роботу пошти, факсу, стаціонарного та мобільного телефонів, радіо й телебачення, системи телекомунікацій (комп'ютерні мережі). Доставка й отримання навчальної інформації дистанційно, як правило, частково може здійснюватися або електронною поштою (текстові матеріали, CD-диски, флеш-карти тощо.
Розширення можливостей учителя при застосуванні дистанційного навчання підсилює мотивацію навчання учнів. Використання мультимедійних навчальних програм з хімії підвищує ефективність різнорівневого навчання. За допомогою дистанційної форми навчання можна брати участь у міжнародних Інтернет-проектах, проводити шкільну дослідницьку діяльність, бути активними учасниками Інтернет-олімпіад, творчих конкурсів. Така форма сприяє використанню Інтернет-ресурсів, створенню власних мультимедійних презентацій, використанню інформаційно-комунікаційних технологій у позаурочний час.
Немає коментарів:
Дописати коментар